Записки пана Бродника (Земля Mамаїв)

    Мій співрозмовник молодший за мене. Його минуле овіяне славою активного дрібного злочинця, любителя майже всього, що не рекомендов...

Лебедин. Вулиця. Далеко обабіч дороги поринали в садках хати. І ніщо не нагадувало, що це райцентр. Шлях лежав селами на Боромлю. Містечко с...

   Що може бути чарівніше за літо на початку червня? Десь за пагорбами вище села — дощ. Між небом і землею, обпершись на степ, — веселка...

                     Там, де мій шлях пірнав за обрій, вечір шив жовтими й синіми пасмами ниток небосхил. Ніч підкрадалася зі сходу, вправн...

Мисливців у селі — два-три, щонайбільше. Коли вони йдуть на полювання, діти біжать за ними аж до краю вулиці, проводжаючи їх. Патронташ, ру...

Усе має свою посмішку. Люди, гори, ліс, місто і, звісно, село. Село, де ми вчилися ходити, читати і писати, де вчилися працювати. Село, ...