субота, 21 серпня 2010 р.

Діалог



Перші роки 2000-х. Слово "ландшафтний дизайн" зазвучало по-модному. Бум. Продавалось усе, що змогли привезти з-за кордону, знайти ще в існуючих розплідниках, викопати в чагарнику, на кинутій базі відпочинку, в степу,... 

Перші садові центри. За пару днів, після відкриття одного садового центру, спостерігав діалог двох людей. Вони між собою були незнайомі. Я знав обох. 
Один з учасників - власник і директор садового центра. Людина з “ комерційною жилкою ”, котра пропрацювала все життя в будівництві, "виросла на асфальті", прочитавши книгу з картинками і пару журналів, стала в одну мить "супер профі". Другий учасник  років на п’ять був старшим за директора садового центру. Виважена і інтелігентна людина.
Біля майданчика з рослинами директор садового центра емоційно розмахував руками, пояснюючи якими ці рослини будуть в дорослому віці і якої краси. Безапеляційно відповідав на запитання відвідувача. А питання були суттєві і по темі. Відповіді ж майже нічого спільного з ботанікою, агрохімією і ґрунтознавством не мали. Це були уяви в невідомій галузі, виголошені незаперечно з посиланням на невідомі джерела і "закордон". За хвилин десять відвідувач вже питань не задавав, тільки слухав. Директор же увірував в те, що говорив  і не зупинявся.
Ще хвилин п'ятнадцять відвідувач піймав момент, щоб подякувати за таку змістовну лекцію, толерантно попрощався, обіцяючи бути клієнтом. Директор у піднесеному настрої ходив по садовому центру. Задоволено розповідав працівникам про діалог і перемогу в дискусії над необізнаною людиною в питаннях "високого ландшафтного дизайну".
Відвідувачем був бувший міністр сільського господарства. В своїй трудовій біографії він пройшов від агронома до міністра. Свого часу ми вчились у нього багатьом розумним речам в агрономії.  
Не усі клієнти були такі терплячі і толерантні. Особливо після невдалих порад директора садового центру. 

Немає коментарів:

Дописати коментар