Тендер

        Євро-2012 в Україні …. Море емоцій шанувальників цієї гри в Україні. Євро 2012 в Дніпропетровську… Океан емоцій вболівальників і бізнесменів міста. Феєрверк ідей і надій, пропозицій і порад. Сотні проектів з будівництва та благоустрою. Дискусії і суперечки.

          Покотилося…Проекти, кредити, тендери, виділення земельних ділянок і все те, що їх супроводжує. Прес-конференції, статті на теми ЄВРО-2012 на шпальтах газет, на хвилях радіо та в ефірах телеканалів.  Більша частина дніпропетровців стали провідними фахівцями з цієї гри.

         Окремим і центральним дійством  стало будівництво стадіону в обласному центрі. Тендер виграла німецька компанія ХОХТІФ. І, на великий подив жителів міста, компанія не привезла сотні працівників, а почала наймати місцеві підприємства у підряд.

         Взяти участь в одному з таких тендерів запросили і нашу компанію. Відверто кажучи, надії особливої не було.  Досвід минулих років у нашому місті свідчив, що вигравали конкурси тільки «потрібні» компанії або ті, які показували наскільки низькі ціни, що на них і матеріали не завжди можна було закупити, не те, що роботи виконувати.  Та все ж, підганяла думка, що чемпіонат Європи  і таке дійство в нашому місті за нашого життя навряд чи ще трапиться.

         Перелік компаній у тендері з благоустрою зачаровував. За багатьма – стояли поважні  люди та корпорації. За такий обсяг робіт “воювати” прийшли не жартома. Заручалися підтримкою серйозних людей і шукали шляхів до керівництва генпідрядної компанії. Але не все складалось так, як завжди у Дніпропетровську. У німців – інша ментальність.

        Компанія ХОХТІФ вже заздалегідь мала кошторис виконання робіт з благоустрою.  Роздавши технологічні завдання, їй зоставалось тільки порівняти цінові пропозиції. І як же усіх здивувало, що компанії, котрі запропонували ціни на 5 відсотків вищі чи нижчі кошторисних, були одразу відсіяні. Такого підходу до справи ми ще ніколи не стрічали. А далі – було ще цікавіше. Учасникам, котрі залишились у тендері, ніхто не запропонував певних умов, а тільки ретельно вивчали запропоновану ними організацію й технологію виконання робіт.

        …. Тендер виграний. Праця й навчання організації праці. У німців же зовсім інша організація і структура управління. У нас – по вертикалі ( головний інженер  – начальник відділу - заступник начальника відділу – ведучий спеціаліст – рядовий спеціаліст). А у німецької компанії – по горизонталі, де кожен фахівець відповідає за свою ділянку роботи, відповідно до контракту. Як приємно було працювати! На відміну від нашої системи організації праці, в німецькій – можна було відразу знайти людину, котра відповідає за певні питання.

         Наші роботи практично останні. Ні дня затримки.  Відкриття Арени Дніпро призначене.

         Свято в Дніпропетровську. Пошук вільного квиточка на непересічне дійство – відкриття першої з чотирьох арен ЄВРО-2012 в Україні. Зелений килим стадіону. Президент і можновладці, бізнесмени й футбольні функціонери.  Артисти і фізкультурники, ветерани футболу і футболісти… і багатотисячна армія вболівальників на трибунах. Свято!...

          …Та щось там не склалось… і ЄВРО-2012 забрали в нашого міста. Інфаркти й інсульти у бізнесменів, котрі за кредитні чи власні кошти почали будувати об’єкти для європейського чемпіонату. Скандали у пресі й на телебаченні. Хто винен і що не зробили!... Розпач і смуток в  очах тисяч дніпропетровських вболівальників. Можливо, нам не вистачило тієї німецької  організації праці?...

         …Минув час. Тепло згадую ті часи і бережу арійську грамоту за участь у будівництві «Арени Дніпро… під їхнім керівництвом.

  

 

Новоявлений ресторатор

В моїй біографії був зовсім короткий проміжок часу, коли мене знали як ресторатора… Навіть у столиці. Я стрімко ввірвався і наробив короткочасної тривоги та галасу серед певного кола власників закладів громадського харчування.

Дві тисячі восьмий рік. Наше місто на Дніпрі готується до чемпіонату Європи з футболу. Пожвавлення бізнесу, плани, проєкти, кредити, тендери. Не залишилися осторонь і ми. Виграний тендер з благоустрою та озеленення стадіону «Арена Дніпро». Працюю. Поринув увесь у процес виконання робіт. За три місяці — відкриття нової мегабудови.

Одного дня — дзвінок зі столиці.

- … Юрію Миколайовичу, а давайте якось вести діалог. Ви входите в ресторанний бізнес і доволі потужно...

- Я взагалі не ресторатор. Ви помилилися.

З часом — другий дзвінок зі столиці.

- … Юрію Миколайовичу, давайте переговоримо про перспективи розвитку ресторанного бізнесу і знайдемо цікаві шляхи, вигідні для всіх...

- Можливо, є мій тезка якийсь? Вам помилково дали мій номер телефону.

Дзвінок та й дзвінок. Хтось неправильно записав номер. Весь у роботі, час невпинно летить до відкриття. Кожен наступний день стає напруженішим і наближає до непересічної події.

Одного такого дня на «Арені Дніпро» підійшов до мене молодий чоловік. Привітався. З посмішкою почав бесіду.

- Я Вам вчора телефонував і просив зустріч.

- Так.

- Ви не повірите. Я 15 хвилин тому підійшов до Вас і відійшов до східної трибуни. Весь цей час я істерично сміявся.

- Що викликало у Вас такі емоції?

- Мене прислали знайти і подивитися, чим Ви займаєтесь. Усі наші у столиці думають, що ви відкриваєте мережу китайських ресторанів …

І тут я починаю розуміти, що для закріплення рулонних газонів (на схилах) закуплено тридцять тисяч пар китайських паличок і проплачено ще двадцять тисяч пар.

   Обдарований двома ящиками суші та деякими іншими гостинцями, я прощався з менеджером, якого попросили зі столиці знайти новоявленого ресторатора.