Попереду їхала автівка. Її впевнений рівномірний рух зі швидкістю 80 кілометрів на годину та серйозна комбінація літер у номерному знаку підкреслювали серйозність транспортного засобу. Рухався за цією автівкою не наважуючись обігнати компанію котра в ній їхала.
За кермом був літній пан. Враховуючи стан автівки, характер руху та кашкет на вісім клинців він більш все був пов'язаний з технікою у своїй минулій професійній діяльності.
Першою пасажиркою була його бабуся. Її хустина зав’язана так як бабусі зав’язують хустини в дорогу. Тобто для виходу за хвіртку двору і далі.
Другою пасажиркою була коза. Її бабуся міцно обіймала. З чого було можна зробити висновок козу щойно купили або ж везуть до породистого парубка.
Все ж я наважився повільно обігнати їх транспортний засіб. Коли обганяв то киванням голови чемно вітався з літними паном і пані та їх козою …
Їхав і уявляв як на краю двору дідусь складає сіно, біля літньої плити порається бабуся. На галявині випасається коза з козенятами. А біля воріт стоїть їх червона автівка з крутими номерами.
(2010 рік. Шлях між Кременчуком і Градиськом. Полтавщина.)
Хіба я оповідач? От дід мій був оповідач! Йому навіть кума вірила.
(2016 рік. Опішня. Полтавщина)
Отець Іван благословляє панство на сінокіс. В цьому дійстві – важливість сінокосу для господарств і прохання відсутності дощів, щоб заготовити якісний фураж. В цьому дійстві згуртованість громади.
А ще це фото зроблене в один з останніх років коли косили косами. Коли вечорами в кожному дворі господарі ладнали інструмент на наступний день. Коли клепали коси то замовкало все живе в селі, навіть птахи затихали. Навіть Черемош притихав. В тому дзвоні переплітались віки, мовою дзвону сталі говорили з пращурами, поставало перед очима прожите життя.
(2011 рік. Криворівня. Франківщина.)
Ці миттєві фотографії були написані в різний час і на різних шляхах. Інколи мить може розповісти дуже багато.
