У Бога є велика стара торба. Наскільки стара,
що геть зношена і в латках. А у тій торбі: гачки, пензлі, гребінці, веретена,
сита, сопілочки, граматки, вуздечки, тронки, … І ходить він з тією торбою
по хмарах. А коли перестрибує з хмари на хмару, то з мішка через розірвану
латку щось і випаде над селом. Коли впаде сопілочка - то у селі знатні музики,
коли гачки - то рибалки, веретена - то прядиво, …
Коли Бог проходив над річкою Чаплинкою, з торби випали пензлики. І впали вони в селищі
по березі річки. Серед мальв, васильків,
ромашок, … Впали біля куща калини, на
котрому виспівували птахи своїх пісень.
З того часу у тому селищі та навколо нього
почали малювати. Малюють на стінах, полотнах, … Розмальовують посуд. Малюють квіти, калину, птахів, … І ніяка сила
вже не може зупинити їх сонячне малювання.
