вівторок, 5 червня 2012 р.

Кормова сосна


  «Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: … г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель…» - ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Стаття 21.
  
     Понад ставом, на фермерській землі з роками утворилося глинище. Вітер та дощ безжалісно зносили з нього останній родючий ґрунт. Навіть бур’ян, котрий на тім схилі тримався, мав зовсім злиденний вигляд. Далі так бути не могло, треба рятувати землю.
Тримали раду ми між собою. Вирішили по тих схилах посадити, своїм коштом, декілька гектарів соснового лісу. Добра справа: буде і схил закріплений, і водойма збережеться. За порадою пішли до місцевого лісничого. Підучились розуму в технології, застереглися від проблем, що нас можуть підстерігати на шляху втілення цієї корисного задуму…
    Лісничий дивився на нас з очевидним сумнівом в нашому психічному стані. Він черговий раз ставив одні і ті ж запитання:
-          Хлопці, ви усвідомлюєте що йдете на порушення закону?
-          Може не зачіпатимуть?
-          Зачіпатимуть , ще й як зачіпатимуть.
-          Ліс же садимо?
-          Та був би привід.
-          Шанси є на оправдання?
-          Ні.
-          А коли паралельно узаконити?
-          Грошей багато та і часу багато треба. Ви, як вже скоївші злочин, будете грішні. З вас витягуватимуть кошти, не соромлячись.
-          І як багато грошей?
-          Хватить не одну таку ділянку посадити.
-          Дайте в оренду лісопосадочну машину.
-          Дам. Але все інше я нічого не знаю.
-          І дівчат ліс садити дайте.
-          Гаразд. Але я їх відправлю у відпустку.
-          Дякуємо…
-          Дай боже вдачі вам. Таких, як ви, я вже давно не бачив, щоб ліс своїм коштом садили.
     По схилам балки повз трактор з лісопосадковою машиною. З неї молодиці корінець за корінцем садили ліс. Я йшов за машиною уздовж шикованих сосеняток, а в голові крутились одні і ті ж фрази, що колись чорноліський лісничий вкладав у наші дитячі голови: «корінець не повинен підігнутися», «біля корінця ґрунт має бути добре ущільнений», «просіть в Бога дощу» …
   Змалювали контури схилу чорні паралелі нарізаних рядів лісу з зеленими сосновими саджанцями. Душі радісно. Душа співає. Ліс – то є життя. Зашумлять крони дерев, прилетять птахи, прибіжать звірята…
   Та все ж першими прибігли контролюючі органи.
   Сидів і думав я над злочином, що скоїли ми з друзями. Шукав в книжках, шукав в Тенетах виправдання порушенню того закону, котрий зветься «зміна призначення сільськогосподарських земель». Нема...
   І коли вже хотів схилити голову і здатися, - прийшли в голову спомини студентських років. В голові зазвучали уривки лекцій по організації сільськогосподарського виробництва: «У 1964 ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанову про організацію виробництва яєць і м’яса птахівництва на промисловій основі»… Так! А далі? Далі там було сказано: «Держплану СРСР щорічно передбачати у проектах планів завдання по виготовленню агрегатів для приготування вітамінного трав'яного борошна, хвойного борошна…»
Це ж не ліс у нас! Ну який же це ліс? У нас кормова сосна!!! Так, кормова сосна!!! Далі думки вибудовували обґрунтування відсутності лісу на посадженій вже території. Років до чотирьох – п’яти саджанці ще деревом не можна вважати. І нема пояснень, коли саджанець стає деревом. Посаджені вони для переробки на хвойне борошно. Випас був і є. Вівці можуть пастися і по сосні. Хвою вони теж споживають. Саджанці закріпили ґрунт і протистоять водній та вітровій ерозії. Тобто це ґрунтозахистні заходи. Ще підшукати треба норми з виробництва борошна… Так потихеньку склалася лінія захисту при розгляді нашого протизаконного вчинку контролюючими органами.
Ми йшли полем нашого злочину. Лицем до лиця. Гурт на гурт...
   З одного боку державні інспектори органів екології та землеустрою. В очах інспекторів була впевненість.
   З іншого боку ми, порушники чинного законодавства. В наших очах була надія.
Діалог розпочав керівник районної служби екології. Після коротких вітань він перейшов до конкретики…
-          Отриманий сигнал, який підтвердився, що ви змінили призначення сільськогосподарських угідь: посадили на ділянці випасу ліс, що ми зараз і бачимо.
-          Де?
-          Тут, де стоїмо.
-          Так це ж не ліс.
-          У вашому положенії не доцільно вдаватись до гумору.
-          А в нас не ліс. У нас кормова сосна…
   І далі за текстом, починаючи від Пленуму ЦК КПРС в далекому 1964 році, розповіли все що знали, аж до нинішніх новітніх технологій виробництва комбікормів та покращенню випасів.
   Не чекали інспектори такого розвитку подій. Передивлялись нормативну базу, безнадійно шукали, з якого віку сосна деревом стає. Гортали нами ж заготовлені матеріали. В очах у них читалося, що кошти, котрі належало з нас взяти, вже майже витрачені, і повна відсутність розуміння, що вони пояснюватимуть своєму керівництву.
   У нас в очах читалося, що чотири – п’ять років ми виграли. А там, може, влада порозумнішає, кращі часи настануть і пустити під сокиру посаджену нами сосну-кримку дурнопихи таки не хватить ні в кого…
   Отак, кожен із своєю думою, і розходилися до своїх автівок, переступаючи через молоді саджанці . Інспектори йшли лісом, а ми кормовою сосною. І у кожного була своє філософське бачення про те, що було посаджено на схилі понад ставом...





Немає коментарів:

Дописати коментар