На столі стояла чарка. Вік її був ні коротким, ні
довгим. Так собі, років за сотню. З усього комплекту, купленого прадідом, вона
залишилась одна-єдина. Сестри її загубилися в різні часи й у різних країнах,
ніколи не покидаючи своїх господарів — моїх пращурів на хуторі.
Крізь відчинене вікно сонячні промені панували в
кімнаті. Тінь від чарки на столі розляглася зеленим розсіяним світлом.
Промінчики сонця грали в її скляних сотах. Задивився на смарагдове світло, що
лягало прозорим віялом на стіл. У кожному шестикутничку — ціла історія. Уявляв
людей, котрі її підіймали, тримали слово і мали думку…
1914 р. Прадід.
Слово: Дай, Боже, рідні нашій здоров’я й достатку. Щоб
лихо обходило нас стороною. Діти радували.
Думка: Господи, вбережи від фронту. Дай, Боже, розуму
Миколашці зупинити війну. Вже півтора десятка мужиків у село не повернеться, а
які господарі були. Господи, вбережи нас.
Доля: Помер у 1932 році.
1916 р. Мировий суддя.
Слово: Хочу підняти чарку за господаря. Хазяїн — чесна
людина. Закон шанує, а закон — то понад усе, бо то є дисципліна.
Думка: Щось я промахнувся. Міг би більше взяти. Та вже
є як є. Все одно його справа виграшна була. Дякую Богові й за це.
Доля: Загубився на теренах громадянської війни.
1919 р. Більшовик-агітатор.
Слово: Красная армия освободит вас от всякой
петлюровской и белогвардейской нечисти. Земля будет принадлежать крестьянам,
фабрики и заводы — рабочим. Революция победит во всём мире.
Думка: И я буду одним из руководителей. Я буду из этих
малороссов делать людей, буду вести их к коммунизму.
Доля: Зарубаний махновцями при відбиранні провіанту у
селян.
1919 р. Григор’євський отаман.
Слово: Хочу, дядьку, підняти чарку у Вашій хаті за
всіх нас. За чесну працю і вільного
селянина.
Думка: Чи буде шанс на ту чесну працю? Всі
розгризлися, як собаки. Що не хутір — то новий ватажок світового масштабу.
Боже, дай розуму… і шансу.
Доля: Загинув у 1941 році під Кривим Рогом.
1929 р. Уповноважений з району.
Слово: Партия и товарищ Сталин поставили задачу:
создать крупные коллективные хозяйства на основе крестьянских дворов. Повысить
производство сельскохозяйственной продукции на 150%. Коллективизация должна
охватить все крестьянские хозяйства. Будет ликвидировано вредное буржуазное
влияние частной собственности. За нашу
коммунистическую партию! За товарища Сталина!
Думка: Согнать бы их побыстрее в колхоз, повысят в
областное руководство.
Доля: заарештований і відправлений у табори за доносом
такого ж уповноваженого. Подальша біографія невідома.
1934 р. Бабуся.
Слово: Слів немає. Ще є сльози.
Думка: ……….
Доля: Працювала на різних роботах, на пенсії прибирала
в школі.
1937 р. Голова сільради.
Слово: Партія і товариш Сталін працюють над викриттям
ворогів нашої держави. І тим ворогам не зупинити нас на шляху до світлої мети
побудови комунізму.
Думка: Господи. Сьогодні з району звістку дали, що
завтра Петра й Василя забрати повинні. Треба попередити ввечері, щоби вночі на
шахти Донбасу йшли. Там, може, виживуть. Господи, скільки ж ти мені ще часу
даєш ходити по Білому Світу?
Доля: засуджений трійкою НКВС до розстрілу.
1941 р. Німецький офіцер.
Слово: Мы есть освободители вас. Власть Великой
Германии есть самая справедливая власть. Наша победа близка и неотвратима.
Думка: Неплохо бы было
иметь после победы здешние чернозёмы в своём имении.
Доля: Попав у полон під Корсунню. Працював на
будівництві в СРСР як військовополонений до 1950 року. Потім повернувся до
Німеччини.
1943 р. Червоноармієць.
Слово: За перемогу.
Думка: Людоньки... Коли ж цей жах скінчиться?...
Доля: Отримав поранення. Повернувся інвалідом.
Загубився у повоєнні роки.
1947 р. Кума дідова.
Слово: Господи, упокій душі двох діток моїх. Господи,
чи ти є? Господи, якщо ти є, відкрий очі і глянь!…
Думка: що думала, те й говорила.
Доля: Полола рядки в колгоспі за трудодні й копійки.
Мала пенсію в 1970-х роках 12 руб. 20 копійок.
1952 р. Колгоспний агроном
Слово: За врожай. За виконання доведеного нам плану.
Думка: Як же сину старшому паспорт взяти, щоб виїхав у
місто і хоч трішки долі побачив?...
Доля: Став головою колгоспу.
1956 р. Секретар райкому.
Слово: Центральний комітет партії ухвалив постанову
«Про подолання культу особистості та його наслідків», у якій було
проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення культу Сталіна.
Партія викрила…
Думка: Господи, дякую. Господи, дякую. Боже, я ж по
лезу ножа ходив. Господи, вижив… що робити, через мої доповідні людей карали, а
вони можуть виявитися не ворогами народу… помилявся!
Доля: За віком – перейшов на викладацьку роботу і мав
підвищену пенсію.
1964 р. Дід.
Слово: Сину, сину… нащо ти на ту шахту йшов?…
Думка: Господи, забери Ти ту бляху на хаті, що влада
дала за сина. Господи, віддай сина меншого…
Доля: Маючи п’ять золотих медалей ВДНГ СРСР, так і не
бачив, за винятком кількох років дитинства, гідного життя.
1975 р. Батько.
Слово: За Вас, тату. Ви — наша опора…
Думка: Батьку, тримайтеся.
Доля: Будував соціалізм, не дуже пам’ятаючи про себе. Сіяв і косив пшеницю. Садив дерева – де й скільки було можливостей. Ані релігія, ані партія в ньому не змогли перемогти Дух Степу.
1991 р. Дружина.
Слово: За Україну!
Думка: Думка була щаслива, наївна, світла і добра.
Доля: Жіноча.
2011 р. Брат.
Слово: За наш Рід, що має Честь і Славу. Щоб ми
збирались частіше і бачили один одного. Щоб Доля посміхалась і здорові всі
були.
Думка: Думка особливих розбіжностей із промовою не
мала.
Доля: Яка дісталась.
2014 р. Я.
Слово: Дай, Боже, рідні нашій здоров’я й достатку. Щоб
лихо обходило нас стороною. Діти радували.
Думка: Господи, вбережи нас. Дай, Боже, розуму і сил
зупинити ворога.
Доля: Рік воював на українсько-російському фронті.
Повернувся влітку 2015 року. І оскільки передчасно неможливо заглянути на
наступну сторінку життя, то доля поки невідома.
…….
Час спливав, Сонце поволі котилося до небокраю...
Зелене світло на скатертині від чарки меншало, і його знову замінила тінь.
Закривалася книжка історії однієї чарки.
…Речі — живі. Ми просто не вміємо їх слухати. А може,
не хочемо?
Зупиніться. Дослухайтесь. Вони заговорять із вами. Вже
нароблено помилок нашими пращурами, а їхні речі ще намагаються попередити нас…
…На покутті стояла чарка. Вік її був не коротким і не
довгим. Так собі, років за сотню. У чарці була налита горілка, а зверху —
покладений житній окраєць.
P.S. 2014 рік дописаний у 2015 році.

І мертвим, і живим, іненародженим...
ВідповістиВидалитиУ кожного українця, я певна, є своя така чарка...
ВідповістиВидалитиЮрчику... без слів... просто дуже класно, що ти - є!
ВідповістиВидалитище багато доповнень до історії чарки України!!! ...чудова задумка та її реалізація!!!
ВідповістиВидалитиправда правдива!
ВідповістиВидалитиГірка історія. Цікаво було би її зіграти в ролях
ВідповістиВидалитиЦІкаві історії... Але, чи не є це прихованою рекламою змісту? :)
ВідповістиВидалитиГарно!
ВідповістиВидалитиБатька давно нема. А я досі зберігаю його ложку - дідову, з якою вони дві війни пройшли. Передам онукові. Почитав Вашу розповідь, і зрозумів, що дію вірно. Дякую!
ВідповістиВидалитиВ пам'яті та збереженні традицій - сила українського народу. Мене вразив задум, сама ідея показати долю поколінь через вільне слово та сховану в душі думку. Дякую, що нагадуєте про вагомі та дорогі серцю речі.
ВідповістиВидалити