Електронний ключ

     Міняються часи, міняються призначення тієї чи іншої діяльності.  Колись бухгалтерська звітність існувала для ведення обліку, на основі якого можна було аналізувати господарську діяльніcть і будувати плани на майбутнє.  Сотні тисяч рахівниць цокали кісточками, тріщали арифмометри,  бігали пальці по клавіатурах калькуляторів в пошуках цифри.  Звіти до вищестоящих управлінь мали чималий об’єм.

     Пройшли ті часи, і бухгалтерська звітність - вже не зовсім звітність, а новий вид бізнесу.  Не минає й місяця, щоби щось не мінялось  або не доповнювалось. Нововведення в податках, формах обліку і формах звітності тягнуть армію бухгалтерів до платних навчань і семінарів, купівлі нових комп’ютерних  програм і бланків…

     Час іде, прогрес не зупинити. Невідоме слово “електронний ключ” з’явилося  на теренах нашого сільського району. Річ корисна , прогресивна, але далеко не всім приватним підприємцям  потрібна. Раніше  дівчина, з канцтоварів в податковій, за невелику платню набирала на дискету результати діяльності . І той звіт несли в сусідній кабінет.  А тепер - набраний звіт не переносить на дискету, а відправляє його по електронній пошті .. Підприємці ніяк не вірять отриманим квитанціям з комп’ютера .  Вони все одно ідуть в сусідній кабінет  і просять поставити штемпель на паперову копію.

      Здавав і я перший звіт з застосуванням нововведення. В канцтоварах мені набрали форму і відправили її електронкою.  Пішов по сліду електронного шляху звіту до сусідньої кімнати за  відміткою про здачу. Біля віконця стояв Петро Петрович. Поважна людина в районі, з невеличкого села за станцією. Дідуган шістдесяти восьми років, ростом - вище середнього, широкий в кістках,  з величезними руками.  Заробляв Петро Петрович на життя кушнірством. Слава добра про нього трималась в районі вже не один десяток років.

     Зігнувшись над віконцем, він вів діалог з працівником податкової.

-          Люба, доцю, прийми по другій групі звіт.

-          Петро Петровичу, з цього місяця звіти здаються в електронній формі!

-          То як?

-          По електронній пошті. Вам потрібен електронний ключ.

-          Люба, ти про що?

-          Вам потрібен ключ, такий, як у цього чоловіка, – і вказала на CD, що я тримав у руці.

-          Доцю, то дзеркальце в нього. Не смійся на дідом. Прийми звіт.

-          Вам потрібен такий ключ, і Ви його повинні отримати.

-          Люба, той ключ, що мені потрібен, - вже і не отримати, і не купити.

-          Петро Петровичу, йдіть до Наді в 212 кімнату, вона Вам допоможе в отриманні ключа.

-          Люба, доцю, а може ти сама сходиш? Я тобі черевички з доброго хутра пошию, по хаті ходитимеш, ніжки в теплі будуть.

-          Діду Петро, ідіть до Наді! У неї там схвалено все,  отримає Вам ключа. А я завтра заскочу ногу поміряєте, бо вже зносилися зовсім капці.

-          Заскакуй. Ти ж тільки подзвони Наді, що я вже іду.

          Пішов Петро Петрович, на другий поверх, роздумуючи в голос про роль електронного ключа в його житті і податкової інспекції взагалі. Пішов взнавати, як те дзеркальце отримати. І байдуже всім , що закон дозволяє здавати звіти усіма зручними способами.  Працюй, плати і пильнуй,  щоби все вчасно і у правильній формі. Так це ж наша податкова в сільському районі. А що там в місті твориться?

         Як раніше було все добре і зрозуміло. Приїхав в район, здав звіт, зайшов в пельменну, а потім  на станції - в перукарський салон, купив гостинця , почув новини….

        Мине час і “електронний ключ” стане нормою, нікого не дивуватиме, але романтика  звітності буде вже зовсім не та.