вівторок, 27 листопада 2012 р.

Політтехнолог



   Він навчався в інституті на відмінно. Списував товсті зошити лекціями та конспектами першоджерел. Був відрадою викладачів “Історії КПРС”, “Політекономії”, Марксистсько-ленінської філософії ”, “Наукового комунізму”.  Його настільки любили ці викладачі, що інколи самі ходили домовлятись, аби йому підтягнули до максимальної оцінку з інших дисциплін. Він був членом  комітету комсомолу і мав підвищену стипендію.
   Він став асистентом кафедри історії КПРС. Вступив до аспірантури , вибрав тему кандидатської дисертації. Його відвідували думки про трансформацію свого прізвища на нове, із закінченням -ов, а далі – й повну зміну національності, відповідно до прізвища.   Він вже бачив себе незабаром доцентом, по тому – завкафедри, а може й секретарем райкому чи, навіть, обкому.
   …1991 рік… Доля майже зламана. Навколо – тисячі людей, котрі не думають про закінчення –ов у своєму прізвищі… Котрі говорять не городською мовою. Котрі радіють Незалежності, не розуміючи, що це слово існує тільки тоді, коли діють три чинники – розум, праця й любов до рідної землі.
    …Він викладав Політологію, його товариш по аспірантурі Історію України.
       Він вважав себе росіянином, практично корінним москвичем, просто тут він – на все життя… І, навіть не виправивши закінчення у прізвищі – на -ов, був іншим. Він викладав студентам їхню меншовартість і розповідав про «тридев’яте царство» зі «стольним градом» на Півночі.
       Його товариш – розповідав студентам про зламану калину й надкушений каравай. І теж  викладав меншовартість.
       Їхні голови були повернуті у минуле. Вони його не аналізували, а вихваляли. Вони вчили людей кричати імена вождів. Ними керували емоції. Ними керував заробіток на волевиявленнях громадян. Вони знали відповіді на усі питання, крім одного – що далі?
    …А далі – було так,  як сьогодні і вчора: розділяй та володарюй.  Панотці з різних церков  читали прокльони з однієї книжки одне одному і не своїм паствам. Народ ділили по вождях, прізвищах, діалектах, річках, горах, лісах, … Ділили і владарювали.
     Він відчував себе надлюдиною, жонглюючи малозрозумілими для широкого загалу термінами. Він міг творити хаос. Він осягнув глибину глибин – для політики достатньо  емоцій та вічних розчарувань.  І його товариш, котрий читав Історію України, розумів це не гірше за нього.
     …Перемога. Навіщо вона? Далі потрібен розум, який мусить працювати на багато років вперед . А де його брати і навіщо він потрібен? І як потім на життя заробляти?...
     Правильна мета – напівперемога або напівпрограш.  Вічна революція – заробіток. Прийти до мети – позбавити себе заробітку - неписана істина для політтехнолога.  
     …З різних сторін майдану стояло дві сцени під різними прапорами.  І з них – два колишніх аспіранти закликали до вічного хаосу…
      А посеред площі стояла молода людина з жовто-блакитною стрічкою на комірці. Стояла і думала: «Боже, як же ж вас, заробітчани, позбутися разом із вашими спонсорами? Я хочу тут жити, і моє тридев’яте царство – саме тут. Не женіть мене з моєї країни! Сьогодні ввечері ви побіжите звітувати до сусіднього царства про те, як опанували мене...
А я – не ваш. Я – батьків своїх і землі своєї син. Я –  Українець!».




3 коментарі:

  1. Цю правду молоді вже знають.Приходить час,коли вони мають набратися сили та повимітати заробітчан подалі...в ліс.І дай нам,Боже,не потрапити під гарячу руку...

    ВідповістиВидалити
  2. Цю правду молоді вже знають.Приходить час,коли вони мають набратися сили та повимітати заробітчан подалі...в ліс.І дай нам,Боже,не потрапити під гарячу руку...

    ВідповістиВидалити
  3. Політтехнолог, що то таке, чий винахід, чи у наш час він появився? Ні. Політтехнологи появились здавен.Перші, то літописці, що на догоду своїм володарям писали угодне їм, потім в часи Петра, вивчившись, той почав рушити старе, продовжила Катерина , пославши гінців по всіх усюдах вивозити книги та літописи та замінювати на нові. Це споконвічно так робилось і нічого нового не є і зараз. Пишуть кожен свою історію і переможець затвердить її канонічною...

    ВідповістиВидалити