Вона пасе кіз…
Це
філософія її життя. Вона розуміє їх, а вони її. Мандрують світом своїм. І повірте їх світ не найгірший серед інших. В нім нема
політики й серіалів, злоби та хитрості. Він наївний, з дитинством в душі і
зморшками на обличчі. З вірою, що не обмануть.
Вона пасе кіз… вона їх чує і вони чують її.
Непродане молоко відносить в дитячий садок. Там серйозне панство ходить з
чашками і козиним молоком на губах. І те серйозне панство знає по імені усіх її кіз. В її душі нема жадоби і заздрощів.
Така проста і щира філософія її життя.
Її світ
блукає степом між приїздами шестидесятирічного сина. Кожної суботи вона стоїть
коло двору і виглядає рейсовий автобус.
Після господарських робіт вечеряють і довго гомонять. На ранок вона з козами проводжає його. І знов
чекає.
Вона пасе кіз. Вона йде з ними осіннім степом назустріч зимі. І будуть вони зимувати. І будуть виглядати по вихідним дням автобус. І будуть з сином господарювати, вечеряти, а на ранок його проводжати.
За зимою
прийде весна. І піде вона з козами в степ. Своїм світом, не чужим.
Вона пасе кіз…
Просто чудово! Дякую вам Юрію за посилання на Ваш блог! Мені дуже цікаво! Слова торкаются серця - а це головне!
ВідповістиВидалитиЩиросердно дякую! Такий чудовий світ! Вдячна долі, що повернулася також у свій степ, де пройшло дитинство.
ВідповістиВидалитиДобрий день, шановні українські козоводи !
ВідповістиВидалитиНаша родина хоче Вам запропонувати, організуватися під нашим керівництвом і створити велику кооперацію козоводів України.
Основні тези цієї кооперації викладені в нижче наведені пропозиції.
Будемо раді почути ваші думки та коментарі стосовно даної пропозиції.
https://docs.google.com/document/d/1tQiEuBrMck3VOiWJg8GNwi069m5kkUh080MIpIHoYQw/edit?usp=sharing