неділю, 29 березня 2015 р.

Герої чужих війн

 
«Той, хто говорить неправду про війну минулого, наближає війну майбутню» 
Віктор Астаф'єв         

 Герої чужих війн – це ми. І не важливо на чиїй землі. Кров наша, а війна чужа. Ми не подумавши хапаємось за збою, біжимо, а хтось в цей час вже забирає нашу перемогу.  Нас підбадьорюють : Навіщо думати?, Вперед!”, “Усі герої!”, “Нам пращури заповідали… Зупинимося. Щось тут не так.
    В наших краях батько ніколи не мріяв передати сину шаблю як основний засіб існування.  І тим більше не мріяв, щоб він жив за рахунок її застосування.  Шабля- то вже як засіб безвихідності. Насправді батько мріяв дати сину  книжку (освіту). Щоб син його був розумніший за ворогів.  І за допомогою тієї книжки вмів відвести від себе зброю ворога і звести ворогів між собою. Багато сил витрачено ідеологами, щоб змінити цю прописну істину поколінь в головах наступних поколінь.
       Описана нескінченна кількість військових подвигів, битв і цілих кампаній. Результати поразок, перемог,  втрати перемог розібрані по кісточкам.  Знайдені винуватці і на них повішені всі собаки.  Знайдені герої і на них теж багато чого повішено. От тільки, як правило, забули продумати, що далі і для чого.  Амбіції, незнання і небажання множили на нуль найкращі здобуття і приносили перемогу до ніг недругам.
         З екранів і сторінок влітає у свідомість  Калину поламали, коровай надкусили”. Це не наша ідеологія, хтось навмисне нав’язує, а ми її сприймаємо. Тому, що вчили книги своїх брахманів не за текстами оригіналів , а за коментарями недругів.  Як результат- шукаємо друзів з поради недругів, а не за власним розсудом, стрічаємося у часі самі з собою. Самі з собою воюємо через десятиліття.
         На древнім кромлеху серед десятків каменів можна знайти один теплий і один холодний.  Ці камені примушують порушить ритм ходи і біля них замислитись, у повній тиші, коли нема чужих пояснень , поглянути на себе через час в майбутнє…



 (із записної книжки пана Бродника)

2 коментарі:

  1. - Не слухай, синку, матері: вона - баба, вона нічого не тямить? Які вам пестощі? Ваші пестощі - чисте поле та кінь добрий - ото ваші пестощі! А цю шаблю бачите? - Оце ваша мати! А все решта - сміття! - промовив Бульба. (с)

    ВідповістиВидалити
  2. Все добре. Тільки все так як вище написано. Перемоги нема.

    ВідповістиВидалити