понеділок, 7 листопада 2016 р.

Роман в один абзац



  В неділю підвозив діда. Підібрав його в Придніпровську і віз за десять кілометрів до Любимівки. Він їхав з двома сумками куплених продуктів. Їхав до мами. Йому вісімдесятий рік, мамі дев'яносто вісім. Подумки рахував роки їх народження. Мама народилась ще в тій Україні(УНР) тисяча дев'ятсот вісімнадцятого, а він в тисяча дев'ятсот тридцять сьомому. Десяток кілометрів як одна мить. Не вспів і питань задати... Любимівка, подорожній подякував і пішов до мами.


  Десять речень. А роздуми над ними можуть не вміститись в десятки книг...



2 коментарі:

  1. чудовий роман,
    чудово, коли розумієш, що ти не один такий в цілому світі..

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую. Люблю стисле й містке, Досить одного споглядання степу, чи моря, а як летить думка.

    ВідповістиВидалити