Життя перше - Він пройшов частину Другої світової війни кулеметником на штурмовику ІЛ-2. Після війни закінчив географічний факультет університету. Працював директором школи в Нікопольському районі. Звісно комуніст, бо без партквитка таку посаду не можна було зайняти. Повернувся в тодішній Дніпропетровськ. Викладав у партійній школі, університеті, а потім в сільськогосподарському інституті. Викладання в партшколі дали йому знайомства котрі потім дозволяли деякі вільнодумства у викладанні політекономії й економічної географії. Він був прекрасний лектор. Навіть представляв в москві Дніпропетровську область серед п'яти найкращих лекторів.
Життя друге - Він був лектором товариства "Знання". Читав лекції на підприємствах і в лікарнях, держслужбовцям різних установ і викладачам та студентам. У нього було дві теми - одна про історію рідного краю, а друга про народонаселення. Він їх прочитав мінімум з півтори тисячі за життя. Був присутнім на декількох з них - перед працівниками сільськогосподарських підприємств, залізниці та районної лікарні. Тимофій Тимофійович не користувався гучними закликами чи вихваляннями нашої нації. Але після його лекції більшість виходила з розумінням котре перефразованою цитатою героя з кінострічки за сценарієм Михайла Старицького : "Ми – це щось одне, а москалі це щось інше".
Нині я все частіше чую - "Він себе вважав..." Звідки ми знаємо ким хто себе вважав у минулих століттях? У тих умовах і в тому часі?
Немає коментарів:
Дописати коментар