Код Степу

                                                         Товаришу Олександру Капіносу.
    
    Потрачено багато сил і часу на пошук Української Національної Ідеї. Одні шукають її, інші – заважають шукати. Не можу претендувати на остаточну істину. Можу висловити своє бачення. Воно базується на роках роботи в сільському господарстві, на тисячах кілометрів шляху Наддніпрянщиною,  на ментальності степовиків, котрі стрічались на цих шляхах.
      Бачив, слухав, читав,  думав, аналізував, заперечував, доводив, запитував у розумних людей і знову думав.  Очевидно, наша ідея є та, з якою борються усі, хто не бажає нам добра. Кістка в горлі незалежність країни, мова, історія, культура,…. Але найнещадніша боротьба – із самодостатністю українця.
      Самодостатність – це те, що дозволяє нам бути і залишатися повноцінними і незалежними людьми. Самодостатня людина твердо знає, чого вона хоче, як вона буде це робити. Самодостатність – це гідність і спроможність.
       Ми в степах – Мамаї. Сидимо по своїх “хуторах”.  Хто пшеницю вирощує, хто рибалить, хто ремісничу майстерню має, хто дітей навчає, хто лікує… Кожний має свою “територію хутора”, де самостійно забезпечує свою маленьку незалежність. Виникає питання – сходяться Мамаї, вирішують і по своїх “хуторах” розходяться.  На Січі навіть звань військових не було. Вибрали на посаду, знімали з посади люди. Замість медальок і зірочок – степовик мав Честь і наживав доброї Слави. Закон Степу такий.
     Самодостатність  намагаються локалізувати масштабами села і клеять ярлики.  Це не так. Самодостатня людина і в місті  залишається незалежною.  Має майстерню, приватну практику,  бізнес,  високий професійний фах… Має  “територію хутора”,  на якій  будує свою маленьку незалежність, що є складовою Гідності. 
     А кому з ворогів цієї землі таке сподобається? Їм треба злиденний обірваний українець, у котрого забрали все, включно із завтрашнім днем.  Щоби можна було кинути на підлогу копійчину – нехай підбирають і гризуться. Щоби гнилописці за пів копійки паскудили своїх пращурів. Мета – повна залежність  економіки і особистості. Навіть більшість бізнесів, при відходження від бюджетної річки або державної дозвільної системи, просто не здатна існувати.  Всіх у чергу – вона принижує і дисциплінує… “Через коліно” записується  новий код нації – залежність.
    “Калину поламали, коровай надкусили” - не наша національна ідея. Ми не герої поразки. В Степу могла жити тільки сильна, самодостатня людина, котра поважала Звичаєве Право Степу. Ця людина й на новому місті будувала хатину, заводила господарство, ростила дітей і вчила їх. Погляньте на освіту козаків. Батько намагався передати, перш за все, сину книжку. У всі часи освіта дітей була на першому плані. 
     Василь Олександрович Сухомлинський, Володимир Миколайович Челомей,  Микола Степанович Вінграновський, Юрій Михайлович Котермак, Хведір Кіндратович Вовк, Микола Миколайович Миклухо-Маклай, Левко Платонович Симиренко, Параска Плитка-Горицвіт, Петро Іванович Прокопович, Платон Іларіонович Майборода, Георгій Іванович Нарбут, Олександр Петрович Довженко, Остроградський Михайло Васильович, Олександр Олександрович Богомолець, Максимович Михайло Олександрович, Іван Іванович Огієнко, Юрій Федорович Лисянський, Опанас Георгійович Сластіон, Сергій Павлович Корольов, Христина Данилівна Алчевська, Микола Федорович Гамалія, Федір Трохимович Моргун, Олександр Степанович Шеремет, Левко Макарович Мацієвич… Це ми, Українці.  
    Під якими тільки назвами нам не нав’язують рабство? Тільки б вбити самодостатність. Вона – як кістка – поперек горла.  На ґрунті Самодостатності будується довговічна держава. Залежність же є основою “чужинців-тимчасівців“, котрі розпродують державу.
    Можливо, дійсно, наша Національна Ідея – Самодостатність, і будувати державу потрібно на її фундаменті?...