пʼятниця, 12 жовтня 2012 р.

Церква тисячі рушників



      Стою з піднятою головою.  Навколо мене - тисячі рушників. Вони висять на стінах, лежать на лавах, вони скрізь. На них історія тисячоліть. На них вишивали   Долю тисячі жіночих рук. Водила голка за собою  нитку  по білому полотні, писала  літопис української Душі. Тисяча Жіночих Сердець билось над вишиванням рушників, передаючи їм радість і смуток, турботу і надію, любов …
       Я чую це биття. Моє серце починає битись в його ритмі. Душа злітає горілиць. Їй вільно й просторо. Я дихаю на повні груди. Я на шляху  історії, вистеленій рушниками.

А посеред Моря Зелений Явір
На Явороньку три Синії Пта
xи
Три Синії Пта
xи та Радоньку радять
Та Радоньку радять як Світ заснувати
     
  Я в круговерті створення Білого Світу. 

Та й пірнули Птаxи в Світові Глибини
Та й винесли Пта
xи Жовтий Красен-Камінь
Стало з того каменю та Яснеє Сонце
Та й пірнули Пта
xи в Світові Глибини
Та й винесли Пта
xи Злоту Павутинку
Стала з Павутинки Ясна Твердь Небесна

      Я – нитка, котра пронизує кожен рядок історії. Пірнаючи під біле полотно в одній сторінці історії і з’являючись на іншій сторінці.


Ще пірнули Пта
xи у Світа Глибини
Тай винесли Пта
xи Золотий Пісочок
Стали із Пісочку Дрібнії Звіздочки
Ще пірнули Пта
xи у Світа Глибини
Тай винесли Пта
xи та Темного Мулу
Стала з того Мулу Чорная Землиця
Тай зросли на Землі Жито і Пшениця
Жито і Пшениця і всяка Пашниця

        Світ. В котрім народились мої Діди і Батьки. В котрім явився і я. Чому, і для чого. Очевидно, Світ являє необхідне - для свого існування. І ото моя скромна персона теж знадобилась йому. Можливо, щоб сіяти пшеницю і всяку пашницю. Не знаю…
        Моє серце б’ється в тиші церкви тисячі вишитих рушників. Мої долоні лягають на вишиті полотна. Я зігріваюсь теплом жіночих думок, котре живе у їхніх творіннях. Я тут живу від створення Світу. І, можливо, на якомусь рушнику буду вишитий одним єдиним хрестиком кольору стиглої пшениці, і житиму в вишиваній системі Всесвіту…
      Стою, піднявши голову, читаю на рушниках найсвятіші тексти Книги Життя. Тут - чистилище людської душі. Найчесніша сповідь перед своєю Совістю. Її не обманути, від неї не сховатись. Тут не можна стояти з опущеною головою, ховаючи очі долі. 
      Під стукіт тисячі жіночих сердець я молюся в ритмі биття Тисячі Жіночих Сердець. Котрі дають мені силу і любов до Життя. Котрі бачать мою душу наскрізь. І я цього не боюсь. Я прошу Шляху, бо Шлях - то є Життя. 
     Церква тисячі рушників. Із Сонечком над дверима...  







4 коментарі:

  1. Як славно і потужно , головне те , що у вишиваних рушниках закладені сакральність світобудови і все це зберігається нашим славним народом до сьогодення ! Щира вдячність , за такий блог "Земля Мамаїв". Ми вічні і незнищенні ! Славімо наших Предків і свою Землю !!!

    ВідповістиВидалити
  2. Так проникливо могла написати лише людина, глибоко вкорінена в основи українського світобуття. З днем народження, друже. Добра і наснаги на многая літа!

    ВідповістиВидалити