неділю, 24 березня 2013 р.

Історія однієї чарки

       На столі стояла чарка. Вік її був не коротким  і не довгим. Так собі, років за сотню. З усього комплекту, купленого прадідом,  вона залишилась одна єдина.  Сестри її загубилися в різні часи й у різних країнах, не покидаючи ніколи своїх господарів – моїх пращурів на хуторі.
        Крізь відчинене вікно сонячні промені панували в кімнаті.  Тінь від чарки на столі розляглася зеленим розсіяним світлом. Промінчики сонця грали у скляних її сотах.  Задивився на смарагдове світло, що лягало прозорим віялом на стіл. В кожному шестикутничку – ціла історія. Уявляв людей, котрі її підіймали, тримали слово і мали думку…

1914р. Прадід.
Слово : Дай, Боже, рідні нашій здоров’я й достатку. Щоб лихо обходило нас стороною. Діти радували.
Думка: Господи, вбережи від фронту.  Дай, Боже, розуму Миколашці зупинити війну. Вже півтора десятка мужиків у село не повернеться, а які господарі були. Господи, вбережи нас.
Доля: Помер у 1932 році.


1916р. Мировий суддя.
Слово:  Хочу підняти чарку за господаря. Хазяїн – чесна людина. Закон шанує, а закон – то понад усе, бо то є дисципліна.
Думка: Щось я промахнувся. Міг би більше взяти. Та вже є, як є. Все одно, його справа виграшна була. Дякую Богові й за це.
Доля: Загубився на теренах громадянської війни.

1919р. Більшовик-агітатор.
Слово:  Красная армия освободит вас от всякой петлюровской и белогвардейской нечисти. Земля будет принадлежать крестьянам, фабрики и заводы – рабочим. Революция победит во всём мире.
Думка: И я буду одним из руководителей. Я буду с этих малороссов делать людей, буду вести их к коммунизму.
Доля: Зарубаний махновцями при відбиранні провіанту у селян.


1919р. Григор’євський отаман.
Слово: Хочу, дядьку, підняти чарку у Вашій хаті за всіх нас.  За чесну працю і вільного селянина.
Думка: Чи буде шанс на ту чесну працю? Всі розгризлися, як собаки. Що не хутір – то новий ватажок світового масштабу. Боже, дай розуму… і шансу.
Доля: Загинув у 1941 році під Кривим Рогом.


1929р. Уповноважений з району.
Слово: Партия и товарищ Сталин  поставили задачу: создать крупные коллективные хозяйства на основе крестьянских дворов.  Повысить производство сельскохозяйственной продукции на 150%. Коллективизация должна охватить все крестьянские хазяйства. Будет ликвидировано вредное буржуазное влияние частной собственности.  За нашу коммунистическую партию! За товарища Сталина!
Думка: Согнать бы их побыстрее в колхоз, повысят в обласное руководство.
Доля: заарештований і відправлений в табори за доносом такого ж уповноваженого. Подальша біографія невідома.


1934р. Бабуся.
Слово: Слів нема. Ще є сльози.
Думка: ……….
Доля: Працювала на різних роботах, на пенсії прибирала в школі.

1937р. Голова сільради.
Слово: Партія і товариш Сталін працюють над викриттям ворогів нашої держави. І тим ворогам не зупинити нас на шляху до світлої мети побудови комунізму.
Думка: Господи. Сьогодні з району звістку дали, що завтра Петра й Василя забрати повинні. Треба попередити ввечері, щоби вночі на шахти Донбасу йшли. Там може виживуть. Господи, скільки ж ти мені ще часу даєш ходити по Білому Світу?
Доля: засуджений трійкою НКВС до розстрілу.


1941р. Німецький офіцер.
Слово : Мы есть освободители вас. Власть Великой Германии есть самая справедливая власть. Наша победа близка и неотвратима.
Думка:  Не плохо бы было  иметь после победы здешние чернозёмы в своём имении.
Доля: Попав у полон під Корсунню. Працював на будівництві в СРСР як військовополоненний до 1950 року. Потім повернувся до Німеччини.


1943р. Червоноармієць
Слово: За перемогу.
Думка: Людоньки... Коли ж цей  жах скінчиться?...
Доля: Отримав поранення.  Повернувся інвалідом. Загубися у повоєнні роки.

1947р. Кума дідова.
Слово: Господи, упокій душі двох діток моїх. Господи, чи ти є? Господи, якщо ти є, відкрий очі і глянь!…
Думка: що думала те й говорила.
Доля: Полола рядки в колгоспі за трудодні й копійки. Мала пенсію в 1970-х роках 12руб. 20 копійок.


1952р. Колгоспний агроном
Слово:  За врожай. За виконання доведеного нам плану.
Думка: Як же сину старшому паспорт взяти, щоб виїхав у місто і хоч трішки долі побачив?...
Доля: Став головою колгоспу.

1956р. Секретар райкому.
Слово: Центральний комітет партії ухвалив постанову «Про подолання культу особистості та його наслідків», у якій було проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення культу Сталіна. Партія викрила…
Думка: Господи, дякую. Господи, дякую. Боже, я ж по лезу ножа ходив. Господи, вижив… що робити, через мої доповідні людей карали, а вони можуть виявитися не ворогами народу… помилявся!
Доля: За віком – перейшов на викладацьку роботу і мав підвищену пенсію.


1964 р. Дід.
Слово: Синок, синок.. нащо ти на ту шахту йшов?…
Думка : Господи , забери Ти ту бляху на хаті, що влада дала за сина. Господи, віддай сина меншого…
Доля: Маючи п’ять золотих медалей ВДНГ СРСР, так і не бачив, за винятком кількох років дитинства, гідного життя.


1975р. Батько.
Слово: За Вас, тату. Ви – наша опора…
Думка : Батьку, тримайтеся.
Доля: Будував соціалізм, не дуже пам’ятаючи за себе. Сіяв і косив пшеницю. Садив дерева – де й скільки було можливостей. Ані релігія, ані партія в нім не змогли перемогти Дух Степу.


1991р. Дружина.
Слово: За Україну!
Думка: Думка була щаслива, наївна, світла і добра.
Доля: Жіноча.



2011р. Брат.
Слово: За наш Рід, що має Честь і Славу. Щоб ми збирались частіше і бачили один одного. Щоб Доля посміхалась і здорові всі були.
Думка: думка  особливих розбіжностей з промовою не мала.
Доля : Яка дісталась.

2014р. Я.
Слово : Дай, Боже, рідні нашій здоров’я й достатку. Щоб лихо обходило нас стороною. Діти радували.
Думка: Господи, вбережи нас.  Дай, Боже, розуму і сил зупинити ворога.
Доля: Рік воював на українсько-російському фронті. Повернувся влітку 2015  року. І оскільки передчасно неможливо заглянути в наступну сторінку життя, то доля поки невідома.


      Час спливав, Сонце поволі котилося до небокраю... Зелене світло на скатертині від чарки меншало, і його знову замінила тінь. Закривалася книжка історії однієї чарки.
      …Речі – живі. Ми просто не вміємо їх слухати. А може не хочемо?
      Зупиніться. Дослухайтесь. Вони заговорять з вами. Вже нароблено помилок нашими пращурами, а їхні речі ще намагаються попередити нас…
…На покутті стояла чарка. Вік її був не коротким  і не довгим. Так собі, років за сотню. У чарці була налита горілка, а зверху – покладений житній окраєць.  

P.S. 2014 рік дописаний у 2015 році.
       …

10 коментарів:

  1. У кожного українця, я певна, є своя така чарка...

    ВідповістиВидалити
  2. Юрчику... без слів... просто дуже класно, що ти - є!

    ВідповістиВидалити
  3. ще багато доповнень до історії чарки України!!! ...чудова задумка та її реалізація!!!

    ВідповістиВидалити
  4. Гірка історія. Цікаво було би її зіграти в ролях

    ВідповістиВидалити
  5. ЦІкаві історії... Але, чи не є це прихованою рекламою змісту? :)

    ВідповістиВидалити
  6. Батька давно нема. А я досі зберігаю його ложку - дідову, з якою вони дві війни пройшли. Передам онукові. Почитав Вашу розповідь, і зрозумів, що дію вірно. Дякую!

    ВідповістиВидалити
  7. В пам'яті та збереженні традицій - сила українського народу. Мене вразив задум, сама ідея показати долю поколінь через вільне слово та сховану в душі думку. Дякую, що нагадуєте про вагомі та дорогі серцю речі.

    ВідповістиВидалити