вівторок, 20 липня 2010 р.

Шість відсотків


Розкажи, розкажи мені, поле:
Що ж тепер нам з тобою робити?
(П.Тичина)

Я завжди думав, що головний герой в вирощуванні зернових - то хлібороб. Яке ж було здивування, що це вже далеко не так. Гортав сторінки в Інтернеті "вісті з ланів", зустрів багато слів : брокер, зернотрейдер, маклер, менеджер, податківець, судовий виконавець, кредит, банк, лізинг, моніторинг, маркетинг ...

Всі ці люди і слова - герої жнив? І їм хватає грошей, зароблених на цій ниві? А де ж той хлібороб, що забезпечує усіх вищеназваних і не названих роботою.

Не буду впадати в літературні описи та алегорії. Напишу просто - де він є і скільки коштує.

Ціна пшениці 600-700 грн. в жнива за тону в заліковій вазі. З тієї тони виходить 600 кг борошна. Який дійсно клас пшениці - знає тільки елеватор. Отже, сільських грошей приблизно 1крб. в 1кг. борошна. На випічку батона "Дорожній" затрачується близько 150-200 грн., враховуючи сучасні технології. Тобто, в батоні вартістю 2.60-2.70 грн. сільських грошей всього 15-20 коп. Ото ті близько 6% в паляниці і є ціна хлібороба!

Техніка, добрива, паливно-мастильні матеріали, насіння, люди, пенсії, заробітні плати, лікарняні, всілякі перевірки, кредити, ремонт дороги і утримання власного житла, допомога місцевій школі.... Все це - з отих 6% в хлібнім батоні.

Це не тяжка доля, це страшна доля... А ми ще їм і 3.5 тис. шкіл закриємо. Раніше ж ходили дітки в школу по 10-12 км. Походять, нічого не станеться. Міністр освіти з своєї дисертації про репресії 30-40х років, ще багато чого може напроваджувати. А щоб пенсію селянам не виплачувати - вік піднімемо, менше затрат в бюджеті. Та і навіщо їм ті 6% з паляниці, можливо і 3% досить?

Держава розробила таку систему, що не переймаючись хоча б моральною відповідальністю за село, має тотальний контроль. І не дай боже фермеру підняти голову та подати голос.

Страшно дивитись в новинах репортаж про приїзд високого посадовця в село. Сценарій тиражується один з часів Катерини Другої. "Потьомкінська дєрєвня": своя чи позичена молодичка у віночку з паляницею, голова сільради з промовою "Боже царя бережи", гурт чиновників, пару телеканалів з вартістю сюжетів, як бюджет сільради за пару років. Для масовки десяток бабусь, десяток дітей з прапорцями правлячої на той час партії, а перед селом - останні корови з навколишніх сіл зігнані...

А десь у полі фермер-хлібороб, без прапорця партії, з своєю долею і Україною в серці. Він зайвий у цьому сюжеті. І взагалі, він зайвий. Не зайве тільки його зерно. Поле і комбайн для фону репортажу зняли, не зупиняючись, їдучи мимо. Врожай порахували. І одне у чиновників та "помічників" селян питання: "А може все таки 3%, а не 6%, ну навіщо селянину 6%?..."
Липень 2010 року.

Немає коментарів:

Дописати коментар