"І бачив козак Мамай, що Чумацький шлях був лише смужкою на Його долоні… " (В. Довгочуб)
середа, 30 жовтня 2013 р.
пʼятниця, 11 жовтня 2013 р.
Вона пасе кіз
Вона пасе кіз…
Це
філософія її життя. Вона розуміє їх, а вони її. Мандрують світом своїм. І повірте їх світ не самий гірший серед інших. В нім нема
політики і серіалів, злоби і хитрості. Він наївний, з дитинством в душі і
зморшками на обличчі. З вірою, що не обмануть.
Вона пасе кіз… вона їх чує і вони чують її.
Непродане молоко відносить в дитячий садок. Там серйозне панство ходить з
чашками і козиним молоком на губах. І те серйозне панство знає по імені усіх її кіз. В її душі нема жадоби і заздрощів.
Така проста і щира філософія її життя.
Її світ
блукає степом між приїздами шестидесятирічного сина. Кожної суботи вона стоїть
коло двору і виглядає рейсовий автобус.
Після господарських робіт вечеряють і довго гомонять. На ранок вона з козами проводжає його. І знов
чекає.
Вона пасе кіз. Вона йде з ними осіннім степом назустріч зимі. І будуть вони зимувати. І будуть виглядати по вихідним автобус. І будуть з сином господарювати, вечеряти, а на ранок його проводжати .
За зимою
прийде весна. І піде вона з козами в степ. Своїм світом, не чужим.
Вона пасе кіз…
Підписатися на:
Дописи (Atom)