"І бачив козак Мамай, що Чумацький шлях був лише смужкою на Його долоні… " (В. Довгочуб)
середа, 29 серпня 2018 р.
пʼятниця, 10 серпня 2018 р.
Три сестри
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhwetayitgCB-zTanWvuSctoaR15OxEzVCzYezv1TE3IEvIgi2o27Ju1jX6Gx2IwCJ89YIUxFrxevSVXuiHDuYa5Nrp7SA1Ry-fsujWYMf5sJbowtcuimgWM19V35J7-X2XZBY8vV79PuXo/s200/IMG_20180424_131818+%25E2%2580%2593+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BF%25D1%2596%25D1%258F.jpg)
Говорять люди, що то не груші, а душі жіночі.
Колись раніше жили на хуторах три жінки. Одна людей лікувала, друга хліб усім
пекла, а третій грамоті вчила.
Нині вже майже усі люди пішли з хуторів. Хто в більші села, хто далі у
місто, а хто у кращий світ.
Три
гіллястих пані стоять над шляхом. Стоять, щоб кожної весни квітнути в степу і зустрічати
з вирію птахів, улітку пригостити подорожнього грушею з кислинкою і дати йому
спочити під своїм гіллям.
Хто ті жінки і як їх звали? Ніхто вже не пам’ятає.
Але вони були й Душі їх тут у степу біля хуторів.
Зняв капелюха. Махнув ним трьом панянкам на
прощання і поїхав. …можливо їх звали Віра,
Надія і Любов?
Підписатися на:
Дописи (Atom)