понеділок, 2 березня 2020 р.

Ленін і дівчинка


   Ще за радянських часів з паном Максимом ходили до війська на строкову службу. Я - після інституту, а він - після першого курсу. Виконавши конституційний обов’язок в тій країні ( на відміну від її прихильників), пішли шукати кожен свій шлях. Я- в народне господарство, а пан Максим- доучуватися на журналіста в столичному університеті. Перша його університетська практика  - районна газета “Приорільська правда”.
   Слігосптехніка, школи, лікарня і абулаторії,..  -схожено ногами і про це написано та надруковано. І все вроді гаразд, та якось попав пан Максим в дитячий садок. А там в великій ігровій кімнаті висить картина «Ленін і дівчинка» … 
Того ж дня з- під пера товариша народилася свіжа стаття – “Ленін і дівчинка”. Автор висвітлював образ Леніна зовсім не так як районна газета з моменту свого заснування. І навіть не те що не так, як зовсім в іншому світлі… Стаття лягла на стіл редактора . Сказати, що вона його порадувала, не можна. І так як вроді все йшло до здобуття Україною незалежності, то критично заперечити її було теж неможливо. Задумався редактор над статтею, уникаючи прямої відповіді на її друк. Про неможливість друку статті товаришу натякати стали і працівники районки.
   Під враженням вищеназваної події і відповідним настроєм, йшов молодий практикант на редакційне завдання до елеватора. Там відбуватися зустріч працівників з народним депутатом СРСР Конєвим Сергієм Івановичем (З 1989-го по 1991 рік — народний депутат СРСР. У 1989 році на I з'їзді Народного Руху України був вибраний першим заступником голови Народного Руху України) .
   Не довго роздумуючи після зустрічі молодий амбітний практикант, витяг з сумки примірник статті “Ленін і дівчинка” та підійшов до народного депутата. Сергій Іванович, прочитав написане, наклав власноруч резолюцію : “Редактору ….рекомендую до друку,…………….” І поставив підпис.
   Наступного дня редактор районки був на лікарняному. Закінчився лікарняний у нього наступного дня, після закінчення практики у товариша.