Пересіченьський мірошник

    На крилах вітряка пересіченьський мірошник обертав Сонце.  Вранці він  його будив і підіймав  над степом.  Зорі ж падали у  Дніпро. І Кодацький поріг ткав з них та сонячних променів веселки, під котрими лоцмани на плотах вирушали в свій шлях. Сонце на крилах вітряка перекочувалось до другого берега.  День поступався ночі і  зорі з веселок  поверталися на небо, щоб вранці стати знову веселками.

   Однієї ночі вода затопила поріг і  сонце, як не старалось, так і змогло зіткати веселки. З того часу зі світанком зорі розсипаються по світу. І блукає світом  сивий пересіченьський мірошник, щоб зібрати їх в полотно-веселки над Кодацьким порогом.