Тричі
відспівали півні. В деяких дворах худоба почала подавати голос, гукаючи
господарів. У звуковому просторі села починають з'являтися голоси господарів.
Це не слова. Це — кашель. Схопивши свіжого повітря, виходячи з хат до
господарства, з різних дворів доносилося гарчання, хрипіння, підсвистування...
Паління
господарями Прими, Ватри, Біломору, Шахтарських..., махорки та доморощеного
тютюну забезпечувало взяття певних нот у певних октавах. У кожного господаря
була своя партія в хорові кашлянні ранкового села. Коли вони кашляли, то
притихали навіть домашній скот, і птиця. Чомусь здавалося, що той кашель і
запах тютюну остаточно виганяв з дворів дух окремих персоналій нечистої сили,
котрі затрималась після третіх півнів. Через деякий час у кашель починали
вплітатися слова, котрі поступово витісняли той кашель зі звукового простору
села.
Коли
не той кашель, який будить Сонце, то воно могло б і проспати.
Немає коментарів:
Дописати коментар