Тричі відспівали півні. В деяких дворах
худоба почала подавати голос, гукаючи господарів. У звуковому просторі села
починають з'являтися голоси господарів. Це не слова. Це — кашель. Схопивши
свіжого повітря, виходячи з хат до господарства, з різних дворів доносилося
гарчання, хрипіння, підсвистування...
Паління господарями Прими, Ватри, Біломору,
Шахтарських..., махорки та доморощеного тютюну забезпечувало взяття певних нот
у певних октавах. У кожного господаря була своя партія в хорові кашлянні
ранкового села. Коли вони кашляли, то притихали навіть домашній скот, і птиця.
Чомусь здавалося, що той кашель і запах тютюну остаточно виганяв з дворів дух
окремих персоналій нечистої сили, котрі затрималась після третіх півнів. Через
деякий час у кашель починали вплітатися слова, котрі поступово витісняли той
кашель зі звукового простору села.
Коли не той кашель, який будить Сонце, то
воно могло б і проспати.
Немає коментарів:
Дописати коментар