Життя перше — він пройшов
частину Другої світової війни кулеметником на штурмовику ІЛ-2. Після війни закінчив географічний
факультет університету. Працював директором школи в Нікопольському районі.
Звісно, комуніст, бо без партквитка таку посаду не можна було обійняти.
Повернувся в тодішній Дніпропетровськ. Викладав у партійній школі, університеті,
а потім у сільськогосподарському інституті. Викладання в партшколі дало йому
знайомства, котрі потім дозволяли деяке вільнодумство у викладанні
політекономії й економічної географії. Він був прекрасним лектором. Навіть
представляв в москві Дніпропетровську область серед п'яти найкращих лекторів.
Життя друге — він був
лектором товариства "Знання". Читав лекції на підприємствах і в
лікарнях, держслужбовцям різних установ,
викладачам та студентам. У нього було дві теми: одна про історію рідного краю,
а друга про народонаселення. Він їх прочитав мінімум півтори тисячі за життя.
Був присутнім на декількох із них - перед працівниками сільськогосподарських
підприємств, залізниці та районної лікарні. Тимофій Тимофійович не користувався гучними закликами чи
вихваляннями нашої нації. Але після його лекції більшість виходила з
розумінням, котре було перефразованою цитатою героя з кінострічки за сценарієм
Михайла Старицького: "Ми – це щось одне, а москалі це щось інше".
Нині я все частіше чую: "Він себе вважав..." Звідки ми знаємо, ким хто себе вважав у минулих століттях? У тих умовах і в тому часі?
(Із записної книжки пана Бродника)
....
Коцюбинський Тимофій Тимофійович - мій викладач економічної географії в
Дніпропетровському сільськогосподарському інституті. Місце народження та
шкільні роки - селище Пантаївка на Кропивниччині.
Немає коментарів:
Дописати коментар