субота, 25 листопада 2017 р.

Історія і філософія

Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели суспільство в такі глухі кути, що виходити з них потрібно десятиліттями. А з деяких глухих кутів — і набагато довше, розплачуючись сповна.

Ґрунт, на якому стоїть наша історія, повинен лежати в часовому проміжку, який не похитнути і не підірвати. А історія повинна в ньому пустити потужне коріння, щоб її не пригнув ніякий вітер з чужої сторони.

Зрештою, скільки б не сперечалися історики про те, «під яким берегом Дніпра рухався човен Катерини II», головними будуть не береги, не човен і не сам Дніпро, а Катерина. В історичній науці ми заперечуємо очевидне і вимагаємо нескінченний перелік умовностей для підтвердження.

Багато країн будують часовий фундамент своєї історії від зворотного — від національної ідеї, котра написана для багатьох поколінь уперед. Рим датований за легендою, Москва — за пізніми правками в літописах, Казань — за знайденою монетою. Для датування в Україні історикам необхідний «документ із підписом Катерини II та візою Леніна». Ну і обов'язково — в контексті власної дисертації.

Коли глянути на наші міста: Запоріжжя (Протовче, X ст.), Дніпро (Пересічень, IX ст.), Маріуполь (Домаха, XV ст.), Миколаїв (Вітовка, XIV ст.), Одеса (Кочубіїв, XV ст.), Київ (Київ, V ст.), Чернігів (Чернігів, IX ст.), Львів (Львів, XIII ст.), Луцьк (Луцьк, XI ст.), Вознесенськ (Сокілець, XV ст.), Чугуїв (Шурукань, XI ст.), Олешки (Олешшя, XI ст.)... І не факт, що вони не існували раніше. В них жили люди, котрі утворили нинішній народ України.

Mіста існували, змінюючи назви. Ніякого «Дикого Поля» нам ні Петро, ні Катерина не дарували. Та й інших земель ніхто не дарував. А ті «щедрі чужинці» — лише чужинці, що тимчасово потрапили в нашу історію. Ми тут жили з доволі давніх часів. Ми — повноцінна країна зі своєю історією на всій території. Чому б не взяти такий погляд за основу бачення?

У Бориса Мозолевського в «Геррах» — заповіт історикам:

“І хай сівач з блакитними очима

Ще тричі вищих обширів сягне —

Це наша з вами спільна Батьківщина,

Бо як ви з неї вирвете мене?

Бо хто вам майбуття з минулим зв'яже...”

Філософський ґрунт для історії повинен лежати в правильному часовому періоді. Непохитному і твердому для України.

 

P.S. Може  існувати і інше бачення. Але воно повинно існувати і працювати для наступних поколінь.






1 коментар:

  1. Перечитала знову і не втрималась від слів вдячності вам, пане Юрію, вашим батькам і наставникам за те, що так можете "зв'язати" минуле і майбутнє!

    ВідповістиВидалити