Що
таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті
суперечки вже завели суспільство в такі глухі кути, що виходити з них потрібно
десятиліттями. А з деяких глухих кутів — і набагато довше, розплачуючись
сповна.
Ґрунт,
на якому стоїть наша історія, повинен лежати в часовому проміжку, який не
похитнути і не підірвати. А історія повинна в ньому пустити потужне коріння,
щоб її не пригнув ніякий вітер з чужої сторони.
Зрештою,
скільки б не сперечалися історики про те, «під яким берегом Дніпра рухався
човен Катерини II», головними будуть не береги, не човен і не сам Дніпро, а
Катерина. В історичній науці ми заперечуємо очевидне і вимагаємо нескінченний
перелік умовностей для підтвердження.
Багато
країн будують часовий фундамент своєї історії від зворотного — від національної
ідеї, котра написана для багатьох поколінь уперед. Рим датований за легендою,
Москва — за пізніми правками в літописах, Казань — за знайденою монетою. Для
датування в Україні історикам необхідний «документ із підписом Катерини II та
візою Леніна». Ну і обов'язково — в контексті власної дисертації.
Коли
глянути на наші міста: Запоріжжя (Протовче, X ст.), Дніпро (Пересічень, IX
ст.), Маріуполь (Домаха, XV ст.), Миколаїв (Вітовка, XIV ст.), Одеса (Кочубіїв,
XV ст.), Київ (Київ, V ст.), Чернігів (Чернігів, IX ст.), Львів (Львів, XIII
ст.), Луцьк (Луцьк, XI ст.), Вознесенськ (Сокілець, XV ст.), Чугуїв (Шурукань,
XI ст.), Олешки (Олешшя, XI ст.)... І не факт, що вони не існували раніше. В
них жили люди, котрі утворили нинішній народ України.
Mіста
існували, змінюючи назви. Ніякого «Дикого Поля» нам ні Петро, ні Катерина не
дарували. Та й інших земель ніхто не дарував. А ті «щедрі чужинці» — лише
чужинці, що тимчасово потрапили в нашу історію. Ми тут жили з доволі давніх
часів. Ми — повноцінна країна зі своєю історією на всій території. Чому б не
взяти такий погляд за основу бачення?
У
Бориса Мозолевського в «Геррах» — заповіт історикам:
“І
хай сівач з блакитними очима
Ще
тричі вищих обширів сягне —
Це
наша з вами спільна Батьківщина,
Бо
як ви з неї вирвете мене?
Бо
хто вам майбуття з минулим зв'яже...”
Філософський
ґрунт для історії повинен лежати в правильному часовому періоді. Непохитному і
твердому для України.
P.S. Може
існувати і інше бачення. Але воно повинно існувати і працювати для
наступних поколінь.
Перечитала знову і не втрималась від слів вдячності вам, пане Юрію, вашим батькам і наставникам за те, що так можете "зв'язати" минуле і майбутнє!
ВідповістиВидалити