Йому було 33...

43-му ОМПБ "Патріот"

1983 рік. Хто знав тоді на Курганському автозаводі, яка буде біографія їхнього чергового автобуса, що виїхав із конвеєра на подвір’я підприємства? Хто знав?

У степах понад Дніпром возив дітей до школи, жінок на ярмарок, конторських зі звітом у район. Попід хатами людей збирав до праці в поле і на ферму. Кухарок з обідом і вечерею вивозив на посівну і косовицю. Возив призовників до військкомату і породіль до районної лікарні. Звозив і розвозив гостей на свята. Навіть до столиці на сільськогосподарську виставку їздив. Возив і в останню путь односельців. Отак і прожив 31 рік у степах понад Дніпром.

Хіба хто на Курганському автобусному заводі думав у далекому 1983 році, що їхній КАвЗ буде воювати на російсько-українській війні? Навряд.

2014-й — повістка в армію. 43-й ОМПБ. Солдат КАвЗ із трафареткою у вікні “Орель лідер”. Бахмутські степи. Постріляні і закриті дошками вікна. Війна. На третіх сидіннях за водієм роковий школярський напис — "Вовка дурак". Зайцеве, Вуглегірська ТЕС, Курдюмівка, Авдіївка, Новгородське...

2016 рік. Йому б трішки броні… Не витримав 152-й калібр. Солдат КАвЗ, 33 роки вірою і правдою служив у степах України людям.