Крізь сон дивився новини. І сон перемагав …
В одному місті створився колапс. Причиною тому стали об’єктивні і суб’єктивні обставини. Кількість людей, котрі не ствердились в житті перевищила тих, хто досяг якогось результату. Активісти “нового” громадського суспільства множились і ділили простір як “діти лейтенанта Шмідта”. Вони були соціально активні, але соціально непорядні. Відсутність хоч якогось досягнутого результату в життті злобила їх. Злобила і штовхала до поливання брудом неподібних собі.
Активність їх залежала кількості отриманих або недоотриманих дипломів вищої освіти і різних тренінгів. Коли цей показник множити на стаж роботи за фахом і реальні знання, то результат невтішний. А точніше, вони знали все, але нічого не вміли. І тому усю свою енергію і невеликий набір модернових слів спрямовували на останніх громадян міста, котрі були повною протилежністю їм. Одним словом, “нове” громадське суспільство розвивалось і ставало прибутковим бізнесом. Вже навіть вирахували його дату народження – зупинка шостого призову у Збройні сили України.
Перемога для представників “нового” громадянського суспільства не була метою. Навіщо вона? Далі потрібен розум, який мусить працювати. А де його брати і навіщо він потрібен? І як потім на життя заробляти? Працею...? Правильна мета – напівперемога або напівпрограш. Вічний процес – заробіток. “Прийти до мети – позбавити себе заробітку” - неписана істина заполонила голови.
Місто вирувало відтінками жовтих кольорів в інформаційному просторі. Експертів в військовій справі було більше, ніж кількість військових на фронті. Знавців економіки, непричетних навіть до невеличкого виробництва, ставало більше з кожним днем. Кількість екологів без стажу роботи в рази перевищувала кількість хіміків. Реальний виробничий процес замінили презентації проектів мега космічного масштабу. Одним словом колапс котився і ріс як сніжний ком. Виробляти і надавати послуги вже не було таким прибутковим, як боротись проти когось чи чогось. Люди, котрі не ствердились в житті, брали верх. Люди, котрі могли і уміли досягати результату, ставали старшими або ж їхали в інші місця. Члени “Нового” громадського суспільства, не зробивши нічого корисного в своєму житті, вже були у владі і гризлись одне з одним в боротьбі за виживання…
… проснувся. Вимкнув телевізор. Сон чи не сон ?
Це як кажуть " не в бровь, а в глаз" про сьогодення. Ніяк не могла для себе сформулювати причину неприязні до " експертів". Не творці.
ВідповістиВидалити