Кінець
літа 20-го року. Путивль. Під замчищем, над річкою Сейм, вулиця Дубовика. Біля
однієї з хатин поралася пані, за спиною якої було, на мій погляд, близько семи
десятиліть. Розговорилися з нею на господарські й краєзнавчі теми цієї
непересічної місцевості під замчищем. І щоб не різко перейти від однієї теми до
іншої, я запитав:
—
Чи ловлять рибу в річці Сейм, що за городами їхньої вулиці?
—
Ото як запрацююся так, що не встигаю приготувати їсти, то піду до берега,
швидко впіймаю двох карасів та й посмажу нам із дідом.
...маленьке-велике
щастя. Щастя, котре ми не завжди помічаємо.
(Замітки
із серії «Маленьке-велике щастя»)
Немає коментарів:
Дописати коментар