Розганяв
вітерець ранковий туман над Звонецьким порогом. Била крилом чайка по воді.
Шукало першими променями сонце човен за Дібровою над порогом. Шукало старого
рибалку. Той рибалка- дід Степан Гаржа.
Можливо
в своєму житті він прожив на воді більше часу, ніж на землі. У всякому разі, приблизно половину свого
життя між цими берегами і половину життя на березі.
Він
мав один запис в трудовій книжці - рибак радгоспу «Червоний рибак». Вік той
запис мав 52 роки, а ще з десяток років без запису промишляв цим ремеслом.
Шість десятиліть Сонце віталось з ним на Дніпрових порогах. А одного разу
вийшло, а діда Степана нема. Ні на Звонецькому, ні на Лоханському порозі.
Того дня здавалось, що Сонце хиталось в пошуках рибалки, не вірило... Била крилом чайка по воді. Нема діда. Лиш перевернутий човен на березі.

Немає коментарів:
Дописати коментар