Ми
сиділи удвох в яблуневім саду. У цьому саду було все знайоме. Спочатку в жнива
— врожай яблук Білого наливу. Майже разом з ними поспіває Мельба із запахом
карамелі. До Медового Спасу вже у кошику стиглі яблука сорту Слава переможцям.
А далі Пепінки золотистої врожай по бочках мочать та Сніговий кальвіль — ну як
без нього? За ними Ренет Симиренка й Синап Кандиль. Ми знали все про цей
яблуневий сад, закладений ще моїм дідом. Ми в нього були закохані.
Ми
сиділи удвох в яблуневім саду. Насолоджувались мелодіями шелесту листя у
виконанні легкого вітерцю. Ловили кожний звук співу птахів. Нас заворожувало
гудіння бджілок і джмелів. Нас п'янив запах весни і квітучого саду. Чарував
біло-рожевий цвіт на чистій синяві неба. Ми сиділи удвох щасливі й закохані в
сад. Мріяли про врожай, котрий хилитиме гілля яблунь до землі. Ми сиділи удвох:
я і яблунева плодожерка...
Дякую! Гарна історія. Актуальна і в теперішні часи.
ВідповістиВидалитиЧудовий етюд! У нас на дачі, здається, тільки Ренету не було.
ВідповістиВидалитиЯк гарно! відчувається ця яблунева пора).Згадала, що коли злегка потрусити стигле яблуко з яблуні біля нашої хати, то чути як всередині турхотить насіння) дякую!!!
ВідповістиВидалити