Ми сиділи удвох в яблуневім саду. У цьому саду було все знайоме. Спочатку в жнива врожай за яблуками Білого наливу. Майже разом з ними поспіває Мельба з запахом карамелі. До Медового Спасу вже у кошику стиглі яблука сорту Слави переможцям. А далі Пепінки золотистої врожай по бочках мочать та Сніговий кальвіль - ну як без нього? За ними Ренет Симиренка й Синап Кандиль. Ми знали все про цей яблуневий сад закладений ще моїм дідом. Ми в нього були закохані.
Ми сиділи удвох в яблуневім саду. Насолоджувались мелодіями шелесту листя у виконанні легкого вітерцю. Ловили кожний звук співу птахів. Нас заворожувало гудіння бджілок і джмелів. Нас п'янив запах весни і квітучого саду. Чарував біло-рожевий цвіт на чистій синяві неба. Ми сиділи удвох щасливі й закохані в сад. Мріяли про врожай, котрий хилитиме гілля яблунь до землі. Ми сиділи удвох, я і яблунева плодожерка...
Адміністратор блогу видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиАдміністратор блогу видалив цей коментар.
ВидалитиДякую! Гарна історія. Актуальна і в теперішні часи.
ВідповістиВидалитиЧудовий етюд! У нас на дачі, здається, тільки Ренету не було.
ВідповістиВидалитиЯк гарно! відчувається ця яблунева пора).Згадала, що коли злегка потрусити стигле яблуко з яблуні біля нашої хати, то чути як всередині турхотить насіння) дякую!!!
ВідповістиВидалити