Історія одного гуцульського кохання

  У житті буває всього. Так воно влаштоване. А коли ще в нього втручається Амур своїми стрілами… Сюжети тоді можуть бути непередбачувані.

1960-ті роки. Криворівня.  В тому карпатському селі жив собі агроном. Його роки ставили йому мету завести сім’ю. Для такої справи мав дах над головою, господарством обжився. Серед того свого достатку завелась і ділянка сінокосу під лісом. Одним словом матеріальна база для створення сім’ї вже була.

   І ні, щоб придивитися яку молоду незаміжню панянку у своєму селі, чи в Жаб’є або Ясеневі?  А може на яку подолянку приглянути? То став він заглядатись на дружину лісника. Почав викликати у неї почуття. Та так докликався почуттів, що відбив дружину у лісника. Можливо Амур був лінивий і так вцілив у серця. Можливо якось по іншому сталось. То трапляється поза межами свідомості.

   Зостався лісник без дружини. А що то за розбите кохання та без помсти? Та ще й у селі?  І помста відбулася. Відбулася в кращих українських традиціях. Без відтермінування на потім. При чому виключно ботанічним методом.

   Коли агроном приїхав оглянути ділянку свого сінокосу, то це вже був не сінокіс. Це був ліс.  Вся ділянка сінокосу була лісом. Чітка прямокутна ділянка  була вся в молодих саджанцях. А висаджений ліс - то святе! Хото ж його троне?

   І зостався агроном з чужою дружиною та лісом на своєму сінокосі.
(Історія повідана  отцем Іваном Рибаруком, настоятелем храму в Криворівні.)

На фото позначена ділянка помсти лісника і старе фото цієї ділянки без лісу.)