Миттєві словесні фотографії (Україна 4)

    Як заграли та заспівали Подоляночку... І сльоза текла по щоці. І душу розвернуло. І гаманець у футляр бандури поклав.

(Хотинський замок. Хотин)

----------------------------------------------------------------------

- Що Григоровичу мовчиш?
- Ой Савич! Жить би, жить, хвалити Бога, кохатися в дітях, так же ні…

(Картинна галерея. Яготин)

---------------------------------------------------------------

  Серпень 2013-го. Дніпро. На розі вулиці Шинної й Запорізького шосе є велика крамниця гуртової й роздрібної торгівлі канцтоварів. В черзі я і два пани (мого віку) з дрібними покупками. Попереду нас з кошиком  молода людина років десяти. В кошику шар в 5-6 см - ручок, олівців, гумок і інших дрібниць. Все було б нічого. Та практично  усі товари в одиничному екземплярі. Враження, що двох однакових олівців, гумок, ручок, ... нема. Штрих-коди важко  зчитаються на дрібному товарі. Продавчиня уважно  рахує ...

   За цей час у молодої людини ми розпитали як він навчається, хто в нього вчителі. І навіть самі перейнялись деспотичністю їх мовниці, суворістю математички та добротою вчителя праці. Можливо у трьох панів з черги це було найприємніше спілкування за день.

(Крамниця на розі вулиці Шинної й Запорізького шосе. Дніпро) 

----------------------------------------------------------------------------

  Ці миттєві словесні фотографії були написані в різний час і на різних шляхах. Інколи мить може розповісти дуже багато.