пʼятниця, 10 серпня 2018 р.

Три сестри



   У Компаніївських степах, між кинутих хуторів, понад шляхом росте три груші. Три напівдикі груші. Три сетри. Три господарки  степу.
   Говорять люди, що то не груші , а душі жіночі. Колись раніш жили на хуторах три жінки. Одна людей лікувала, друга хліб усім пекла, а третя грамоті вчила.
   Нині вже майже усі  люди пішли  з хуторів. Хто в більші села, хто далі у місто, а хто  у кращий світ.
   Три гіллястих пані стоять над шляхом. Стоять, щоб кожної весни квітнути в степу і зустрічати з вирію птахів, улітку пригостити подорожнього грушою з кислинкою і дати йому спочити під своїм гіллям.
   Хто ті жінки і як їх звали- ніхто вже не пам’ятає. Але вони були і Душі їх тут у степу біля хуторів.
   Зняв капелюха. Махнув ним трьом панянкам на прощання і поїхав.  …можливо їх звали Віра, Надія і Любов?


Немає коментарів:

Дописати коментар