Кадрова політика

Теплого осіннього вечора в колгоспному саду закінчилася розширена нарада фахівців господарства. Душа голови колгоспу була в доброму гуморі й літала поміж стиглих яблук у кронах дерев. А коли вона прилетіла до альтанки, де вечеряло тіло Василя Мусійовича, то він попросив залишитися молодих фахівців для бесіди. Старші спеціалісти раптом непомітно зникли. Ми ж повсідалися колом біля голови.

Після ліричних відступів про власні молоді роки Мусійович почав розпитувати про наше бачення своїх перспектив у господарстві.

- А розкажи, Петре, як ти бачиш своє майбутнє? — звернувся голова до механіка садової бригади.

- Хочу стати завідувачем центральної ремонтної майстерні.

- Добре, Петю. Ми Івана Йосиповича піднімемо до головного інженера. А ти старайся — і тоді займеш його місце.

У Петра загорілися очі, і задоволено засяяло обличчя.

- Ну а ти, Юрку, як думаєш жити? — звернувся до мене, молодого бригадира саду, голова.

- Наберуся досвіду і мрію про посаду головного агронома.

- Сміливо. Правильно. У нас Локтіонович уже й так на пенсії.

Слова голови змусили мене відчути себе вже майже на тій посаді.

- Іване, що ти надумав? Не вік же тобі помічником завідувача птахоферми бути. Женитися треба і рости.

- На третьому відділенні хочу керуючим стати, як Гнатович вийде на пенсію.

- Справишся?

- Не святі горщики ліплять. Підвчуся.

- Я тебе за рік переведу до нього обліковцем, вчися в нього, бригаду вивчай.

Потихеньку підійшла черга і до комсорга колгоспу, мого тезки Юри.

- Як, Юрку, ти себе бачиш у майбутньому?

- Я, Мусійовичу, колгоспом керувати хочу. Вас зміню, як на пенсію йтимете за пару років.

- А парторгом не хочеш бути?

- Ні. Я головою хочу бути.

Посиділи ще, погомоніли та й розбрелися по домівках.

Колгосп — справа копітка: з рання та до вечора. Всі поринули у виробничі клопоти. Якось і бесіда та з головою підзабулася. Та десь за місяць, заскочивши до контори, побачив красиво написаний плакат на дошці оголошень: “Вітаємо секретаря комсомольської організації Юрія Петровича Максименка з призначенням його на посаду інструктора обкому комсомолу! Бажаємо успіхів на новій посаді”.

Великим стратегом був Василь Мусійович у кадровій політиці.