Череп гуцула

  Жовтень 2014-го. Звільнене село. Декілька днів як ми облаштували позиції. 
Біля сільради група жителів з проросійськими настроями бажає говорити з командиром блок-посту.
Їх ватажок, відчуваючи свою перемогу в дискусії, веде колектив з таким же настроєм.  Їм не треба дискусії, їм не треба правди. У них цитати з російських телеканалів і вишкіл у місцевого священника.
Вони не просто так через голову сільради викликали офіцера ЗСУ. Вони готові потай знімати свою перемогу на телефони для соціальних мереж.
Ну що ж.  Бесіду, "товаріщі", буду модерувати я! 
Колектив незадоволених Україною зупинився півмісяцем біля мене. Їх старший з іронією почав бесіду: 
    -Здравствуйтє, командір.
    -Доброго дня! До мене можна звертатись Бродник.   З яких питань є непорозуміння?
    -Ми хотелі узнать от новой власті ...
Я не дав закінчити питання, розуміючи їх настрій і мету. 
    -Ви хто?
    -Вам нужна моя фамілія?
    -Ви місцевий житель?
    -Да.
    -Ви хто за національністю?- питаю.
    -Я русскій, моі предкі з Подмосков'я.
    -А чому у вас, вибачте, череп гуцула?
    -Што?
    -Я маю на увазі , антропологію. У вас побудова черепа хоч для підручника!
    -Што?
   -Коли ви станете перед дзеркалом і візьмете книгу з малюнком черепа гуцула, то зрозумієте! Стовідсоткова відповідність!
Колектив тораріщєй вже дивився не на мене, а на свого ватажка. І можливо, дехто вже мітив на його місце, підозрюючи  в неправдивій  біографії. Вожак не міг оговтатись. Я добивав по ходу:
   -У вас батько з дитячого будинку? ( я знав вже цю інформацію від одного з мешканців села)
   -Да. Откуда ви знаєтє?
Колектив "товарищєй" взагалі притих і  злякано дивився то на мене, то на свого лідера.
   -Що там знати? Діти убитих бандерівців виховувались в дитячих будинках. Російська мова, зміна прізвищ, професійна освіта- шахтарська, і- на шахти Кузбаса або Донбаса. Їх більш нікуди і не відправляли.
 Лідер проросійсько налаштованого угрупування був розгублений. Ще десять хвилин тому він був вихідцем з Підмосков'я, а не Карпат. Колектив  деморалізований, але практично вже з вакансією керівника у своєму колективі. Бесіда втратила своє значення. У них в кишені вже  лежала перемога над офіцером ЗСУ. Але не склалось...
 Не бійтесь з людьми говорити на тій же тональності, з якою вони хочуть говорити з вами! Це приводить їх до тями.
 P. S. Прошу вибачення в усіх гуцулів за вислів "череп гуцула".