четвер, 29 березня 2018 р.

Сон про колапс.


Крізь сон дивився новини. І сон перемагав…

В одному місті стався колапс. Причиною тому стали об’єктивні й суб’єктивні обставини. Кількість людей, котрі не ствердилися в житті, перевищила тих, хто досяг якогось результату. Активісти «нового» громадянського суспільства множилися і ділили простір, як «діти лейтенанта Шмідта». Вони були соціально активні, але соціально непорядні. Відсутність хоч якогось досягнутого результату в житті злобила їх. Злобила і штовхала до поливання брудом неподібних собі.

 

Активність їх залежала від кількості отриманих або недоотриманих дипломів вищої освіти і різних тренінгів. Коли цей показник множити на стаж роботи за фахом і реальні знання, то результат невтішний. А точніше, вони знали все, але нічого не вміли. І тому всю свою енергію і невеликий набір модернових слів спрямовували на останніх громадян міста, котрі були повною протилежністю їм. Одним словом, «нове» громадянське суспільство розвивалося і ставало прибутковим бізнесом. Вже навіть вирахували його дату народження — зупинка шостого призову до Збройних сил України.

Перемога для представників «нового» громадянського суспільства не була метою. Навіщо вона? Далі потрібен розум, який мусить працювати. А де його брати і навіщо він потрібен? І як потім на життя заробляти? Працею...? Правильна мета — напівперемога або напівпрограш. Вічний процес — заробіток. «Прийти до мети — позбавити себе заробітку» — неписана істина заполонила голови.

Місто вирувало відтінками жовтих кольорів в інформаційному просторі. Експертів у військовій справі було більше, ніж кількість військових на фронті. Знавців економіки, непричетних навіть до невеличкого виробництва, ставало більше з кожним днем. Кількість екологів без стажу роботи в рази перевищувала кількість хіміків. Реальний виробничий процес замінили презентації проєктів мегакосмічного масштабу. Одним словом, колапс котився і ріс як снігова куля. Виробляти і надавати послуги вже було не таким прибутковим, як боротися проти когось чи чогось. Люди, котрі не ствердилися в житті, брали гору. Люди, котрі могли і вміли досягати результату, ставали старшими або ж їхали в інші місця. Члени «нового» громадянського суспільства, не зробивши нічого корисного у своєму житті, вже були у владі і гризлися одне з одним у боротьбі за виживання…

…прокинувся. Вимкнув телевізор. Сон чи не сон?

1 коментар:

  1. Це як кажуть " не в бровь, а в глаз" про сьогодення. Ніяк не могла для себе сформулювати причину неприязні до " експертів". Не творці.

    ВідповістиВидалити